Психологія дитини від А до Я

БАТЬКО

Чомусь багато батьків переконані, що поки дитина мала, не вміє ходити та розмов­ляти, їй цілком вистачить і мами. Це не чоло­віча справа — змінювати памперси та «агу­кати». От підросте трішечки, тоді й тато може брати участь у процесі виховання. Але якщо дитина знає ласкавий голос батька, його доб­ре обличчя, запах, сміх, якщо вона звикла до турботливих дотиків батьківських рук, отже, тато стане для малюка такою ж важливою людиною, як і мама. А якщо тато постійно відсутній, пізно повертається з роботи або сідає біля телевізора, щойно перетнувши по­ріг дому, це означає, що поступово батько буде витиснутий на периферію сімейного життя. У такій родині дитина обожнюватиме тата здалеку і вважатиме себе невартим тато­вих уваги та любові. Холодна зневага батька викликає у дитини невпевненість у своїх до­стоїнствах, силі та привабливості..

Як це не дивно, але деякі мами теж підтри­мують таку оману та прагнуть відсторонити тата від «непотрібних» турбот. Якщо ви — із таких батьків, то вже зараз замисліться над тим, якою виросте ваша дитина. А добре було б із першого моменту появи малюка вдома запросити батька до дитячої кімнати та дати йому можливість колисати, годува­ти, переодягати. Насправді багато чоловіків просто не впевнені у своїх силах, а зовсім не відмовляються це робити. Любляча мати неодмінно захоче, щоб у дитини був теплий, турботливий і добрий тато. Це означає, що їй, напевно, удасться побороти свої ревнощі та бажання безроздільно панувати в житті дитини.

Між іншим, для багатьох родин початок взаємин між татом й дитиною був закладе­ний у сімейній пологовій палаті, коли тато до­помагав мамі під час пологів, підтримував її добрим словом і разом із нею привітав появу малюка! У таких родинах стосунки «мама — дитина — тато», зазвичай, складаються дуже гармонійно.

Досвід свідчить, що тільки в дружній парі обоє батьків стабільно відчувають до дитини позитивні почуття: у таких парах батьки чу­дово знають своїх дітей і турбуються про них. Батько — доросла свідома людина, яка на­певно впорається зі своєю дитиною. Час від часу мамі найкраще дати татові можливість поспілкуватися з дитиною наодинці, відчути себе гордим батьком.

Так чого ж може навчити тато свою дити­ну в перші роки життя? Перше та основне — любові. Якщо тато спокійний, розважливий і доброзичливий із мамою, ласкавий із ди­тиною,— отже, своєю поведінкою він до­водить дитині перший найважливіший урок пізнання світобудови. Він розшифровується маленькою людиною приблизно так: «Мої батьки добрі та гарні. Вони люблять мене. Світ світлий і надійний».

Чим старшою є дитина, тим складнішими є її взаємини із батьком, який уособлює силу, мудрість і владу. Якщо батько попередні роки був близьким другом дитини, то, швид­ше за все, і в підлітковому віці дитина прийде до батька за порадою.

Для сина або для дочки тато існує в різних ролях. Для дівчинки дуже важливо, щоб тато не принижував її, ставився до неї з повагою, підкреслював її красу та чарівність. Батько для неї — модель майбутнього обранця.

Батько — модель ідеального чоловіка для сина. Якщо трирічний хлопчик імітує процес куріння, це означає, що його тато, швидше за все, запеклий курець. Якщо хлопчик кричить матері: «Замовкни!» — він, можливо, усього лише наслідує тата. Батькові доведеться від­мовитися від всіх звичок, які він не хоче при­щепити своєму синові.

Чим старшою є дитина, тим складніше їй відчувати до батька не тільки любов, але й повагу. Вимоги дитини стають усе серйозні­шими: чи вміє тато плавати? чи багато він за­робляє? чи вірить у Бога? Підростаючи, син здійснюватиме свідоміші спроби бути схожим на батька: старанно копіюватиме його ходу, манери, стиль одягу. Якщо син іденти­фікує себе з батьком, то це означає, що він захоплюється татом і хоче бути схожим на нього у всьому.

Що вміє гарний тато?

• Убезпечити дитину.

• Уважно вислухати, бути великодушним, справедливим і чуйним.

• Палко вболівати за успіхи дитини.

• Запропонувати корисну пораду.

• Навчити робити правильний вибір.

• Навчити поважати маму.

• Хвалити за гарні вчинки.

• Критикувати за непорядні вчинки.

• Дотримуватися правил, які він прищеп­лює дитині.